ВОПО «Джерело надії» приєдналася до мережі хабів громадянського суспільства у 2017 році завдяки перемозі у відповідному конкурсі Програми розвитку ООН. На мою думку, організація була відібрана конкурсним комітетом завдяки продемонстрованій мотивації щодо власного організаційного розвитку, досвіду роботи у сфері демократизації та прав людини та готовності сприяти розвитку інших організацій громадянського суспільства Вінницької області. Гадаю, що завдяки успішному старту, наступного року організація матиме значні результати в налагодженні процедур демократичного врядування, прозорості та відкритості, роботі з членами та волонтерами, комунікації та адвокаційній діяльності.

“Приємно був враженний рівню відкритості Джерело надії. І мова йде не лише про традиційну для нашого розуміння фінансову відкритість та підзвітність. Мова йде про відкритість до нового досвіду та рекомендацій з боку. Навик чути і розуміти – сильна сторона цієї команди.”

Організація «Джерело надії» – приклад професіоналізму та відданості своїй справі. Організація є виконавчим партнером у Вінницькій області Програми протидії торгівлі людьми Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) та надійним партнером у наданні допомоги постраждалим від торгівлі людьми, попередженні сучасного рабства, просвітницької роботи серед вразливих груп, розбудови спроможності Уряду України, виконанні програм економічної та соціальної реінтеграції. Організація має високі стандарти якості у виконанні проектів та наданні допомоги тим, хто найбільше її потребує. «Джерело надії» – це приклад, як командна робота та натхненне лідерство змінюють життя багатьох, насправді, даючи надію тим, хто вже ї ї втратив, та відкриваючи нові можливості зробити мрію реальністю.

“Якщо ви спитаєте мене, хто є фундаментом для розвитку країни, то я вам відповім просто – сильні люди, які вміють працювати разом, бути толерантними і мати дуже чіткі цінності. Так от “Джерело Надії” це саме органазація таких людей. Я дуже радий, що нам довелось разом працювати і сподіваюсь наша спільна робота продовжиться!”

Я по-перше радію, що такі заклади зявляються, бо  я ще знаю ті часи, коли дівчатам дійсно не було куди йти і такі міста зараз є, по Україні їх багато.

Допоки телефонують, пишуть, дзвонять вночі , питають “Куди мені бігти?” до тих пір я буду радіти появі кожного з таких притулків, тепер я спокійна за вінничанок, дівчат, які стикаються з проблемою, що їм треба змінювати своє життя, але перший крок -це важлива відповідальність за життя кожної з жінок, що до вас звертаються.

Коли ви з’являєтесь, ви даєте їй час, місце зібратися , видихнути, подумати, усвідомити ситуацію, бо  до того вона була не здатна і позбавлена, жінка завжди повинна була реагувати “тут і зараз” і буквально в 100% поверталась додому,  бо їй не було куди йти.

Дійсно, поява таких притулків – це і є той сенс, який ми закладаємо у фразу “змінювати жінок, змінювати їх життя” це правда і без поезії.

А те, що там красиво, комфортно, чистенько і всі жінки посміхались – це окреме щастя. Те, що всі посміхаються, дітки живі і здорові і це звичайно для мене, як для матері щастя і я рада , що  до цього причетна.