«Ти маєш бути слухняною дружиною та виконувати «подружній обов’язок»», «Що означає — не в настрої?», – та багато інших проявів примусу до сексуального акту є нічим іншим, як сексуальним насиллям.

Вікіпедія пояснює цей термін доволі однозначно: «будь-яка примусова сексуальна дія або використання сексуальності іншої людини». Стамбульська ж конвенція уточнює, що всі сексуальні активності з особою без її згоди мають розцінюватися державою, як кримінальний злочин та відповідно кваліфікуватися правоохоронцями.

Але чи завжди це відповідає дійсності? Практика показує сумну картину — проваджень про домашнє насильство, а саме — сексуальне, не так багато. Їх повальна відсутність може говорити або ж про неготовність потерпілих заявити про злочин чи про неготовність нашої правової системи розслідувати ці справи.

Ще однією дуже серйозною проблемою таких проваджень є усталені в нашому суспільстві догми про роль жінки. До потерпілої дуже часто застосовується «звинувачення жертви». Простими словами — люди надто часто прискіпливіше ставляться до жінок, котрі пережили сексуальне насильство аніж до чоловіків в ідентичних ситуаціях.

Але про це все варто говорити! Єдиний дієвий шлях реагування на сексуальне насилля — звернення за допомогою.

ВОПО «Джерело надії» продовжує дію кризової «гарячої лінії» для постраждалих від домашнього насильства:

+38-068-425-00-70

«Гаряча лінія» реалізується в межах проєкту «Жінки України: залучені, спроможні, незламні» в співпраці із Pact Ukraine та за фінансової підтримки Уряду Канади.

Поділитися